«Старая Карловацкая Патріархія…

оставила нам завіт идти навстрічу нашим

браттям карпаторуссам обы они

могли возсоздати свою Церковь».

«Стара Карловачка патријаршија…

оставила нам је завет да идемо

према нашој браћи Карпато-Русима

како би они обновили своју Цркву».

Речь Єго Святійшества Патріарха Варнави.

 Речь Патріарха Варнави в час хиротонії  Дамамскіна во єпископа Мукачевського..(«Карпатская Православная Русь» №2-3 за 1932 г).

 Вручая архієрейський жезл, Святійший Патріарх Варнава обратився до вновь хиротонісанному Преосвященному Єпископу Дамаскіну из слідуючим напутственним словом:

„Дорогий во Христі брат, Владика Дамаскін!

Днесь святая Православная Сербская Церковь звершила свою апостольску міссію, рукоположивши Вас, як совершеннійшого и достойнійшого ЄПИСКОПА НА ЄПАРХІЮ МУКАЧЕВСЬКО-ПРЯШЕВСЬКУЮ В БРАТСЬКОЙ НАМ ЧЕХОСЛОВАЦЬКОЙ ДЕРЖАВІ.

Сколь чудні путі Промисла Божого!

Як раз на сем місті, гді мы тепер стоиме, колись митрополити Карловацькі рішали о том, як помочи нашим браттям православним, котрі були тогда под ярмом чужеземців, и як приняти їх под свою защиту и протянути їм руку помочи.

Стара Карловацька Патріархія и фрушкогорські монастирі єще от того времени оставили нам завіт йти навстрічу нашим браттям карпаторуссам обы они могли возсоздати́ свою Церковь, получити Православного архієрея и обновити свою Єпархію.

Однако, по многимь причинам, главным образом політичним  в тогдашній Австро-Венгрії невозможно було многого зділати.

Но, вот, звершилося чудо Божоє….