«Колядки это богословие в музыке и слове»

ung_sobor_koladki

Приближается долгожданный и такой любимый праздник – Рождество Христово. После дня святого Николая-Чудотворца, как правило, начинается период активной подготовки к колядкам, которые являются неотъемлемой составляющей рождественских праздников. Поэтому находясь в периоде поста не будем терять зря времени, а используем его для славословия Новорожденного Богомладенца. Ведь изучение колядок дело не только познавательнае, но и полезное для души.

На тему рождественских песнопений православного Закарпатья мы решили пообщаться с протодиаконом Феодором Копинцем – регентом хора Ужгородского кафедрального Свято-Крестовоздвиженского православного собора, доктором искусствоведения, заслуженным артистом Украины.

– Отец Феодор, наш край славится своими древними обычаями по празднованию периода рождественско-новогодних праздников. Среди прочего это и массовые колядования, выступления вифлеемов и представление различных праздничных сценок …

– В Украине в целом, и на Закарпатье в частности рождественские колядки и связанные с этим традиции стали наиболее распространенными после христинизации Киевской Руси. Те колядки, сохранившиеся в Закарпатье имеют очень давнюю историю, потому что передавались из поколения в поколение дедами, отцами, поэтому пришли к нам в первоначальном виде. Тяжелый советский период не смог повлтять на соблюдение благочестивых канонов нашими людьми. Особенно в сельской местности, реже в городах, существовала, и существует даже до сих, такая традиция, что за Святую вечерю 6 января не садятся, пока в дом не приходит первый колядник. Принято еще и то, чтобы это был мальчик младшего возраста, взрослые юноши и девушки ходили в последующие дни. Не обходится, конечно, и без колядований во время встреч родных, близких, целыми семьями ходят друг к другу. Ну и, конечно, закарпатцы как набожные люди обязательно идут на Всенощное бдение и Литургию в храмы, где колядуя прославляют Спасителя Христа.

Колядуют же в каждом районе и селе по-своему, учитывая традиции. Также характерными для Закарпатья вифлеемы, которые выступают в селах по сценариям с различными действующими лицами.

– Отец, вы занимаетесь обработкой и гармонизацией в основном местных закарпатских колядок и богослужебных песнопений. Поэтому, какие можете выделить характерные признаки рождественских песнопений православного Закарпатья, в том числе и Ужгорода?

– У нас в Закарпатье с древних времен существуют старые местные песнопения, очень оригинальные и неповторимые. Они характерны только для территории Закарпатья. Работая с этим материалом, екпериментируя, я увидел, что в хоре эти песнопения звучат совсем по-другому, это касается и колядок.

Если обратить внимание, то когда хор исполняет колядку в храме, достаточно нам только начать, как подключается вся церковь и моментально колядует, так как принято в народе. Поэтому там других вариаций, кроме народные не выполнишь.

Вот эта традиция, когда поет хор или дьяк и в голос поет вся церковь особенно характерной для наших закарпатских сел и иногда городов. Этот феномен есть и в кафедральном соборе Ужгорода – поет наш хор и все люди. Думаю, лучшего варианта непосредственного участия в богослужении нет. Прихожане слушают пение хора во время Литургии не как концерт, а сами осознанно поют и молятся. Сами прихожане любят говорить: «Мы пришли не слушать Литургию, а в ней участвовать». Это на самом деле важная вещь.

– Наверное, еще одним важным делом является и приучение подрастающего поколения к колядованию?

– Значение изучение колядок особенно нужным для молодежи и детей. Им уже не нужно будет рассказывать или заставлять читать, где Иисус родился и т. д., потому, что они через самую колядку в доступной форме, порой сказочной, воспримут информацию.

Рождественские песнопения торжественно и праздничные. Через колядки и дети, и взрослые прославляют Рождество Христово. Знаете, на основе колядок можно изучать богословие, ведь в них описаны исторические моменты, которые были, где Христос родился, с какого корня Давыдова, как пришли на поклон трое царей. Поэтому колядки где можно назвать богословием в слове и музыке.

– Вот уже 23 года, как вы управляете церковным хором Ужгородского кафедрального Свято-Крестовоздвиженского православного собора. За этот период коллектив приобрел авторитет …

– Мы с настоятелем собора о. Димитрием Сидором вместе организовали хор, который на сегодня является почти профессиональным, так как в него входят как профессиональные певцы, так и любители церковной музыки. В 1992 году, на престольный праздник Воздвижения Креста Господня, состоялась первая Литургия, которую сопровождало пение нашего хора.

В начале люди очень удивлялись, кто это поет в храме, но полюбили хор и приняли именно за то, что мы начали петь простыми понятными напевами. Видно Сам Бог подсказывал, как надо все делать.

– Какой состав хора на теперь?

– Широкий, примерно в него входит 20 человек. Я стараюсь привлекать людей всех возрастов. Где-то пять человек поет в хоре с самого первого состава, коллектив постоянно пополняется молодежью. Очень часто ко мне подходят родители с детьми, которые имеют большое желание петь. Конечно, объясняю, что хор не детский, почти профессиональный, но все же позволяю становиться рядом с певцами хора и не запрещаю подпевать. С подобной практики вовлечения детей в хор нас хорошие плоды: с некоторых детей вышли замечательные певцы, которые теперь являются моими помощниками.

Для того, чтобы коллектив дальше успешно функционировал должно быть и молодые, и старшее поколение. Говорю по опыту: в церковном хоре не каждый профессионал сможет петь по личным причинам, ведь некоторые не привыкли к церковной жизни. Этот вид деятельности нужно любить.

А детей надо обязательно привлекать к церковной жизни и пению. Меня моя мама так же, маленьким мальчиком за ручку привела в храм, а дедушка Федор, у которого я сидел на лавочке, приучал своим примером. Вот так и рос, поэтому теперь вижу, что ничего случайно не происходит, все оставляет след, дает влияние. Ведь еще в те времена, я увидел и запомнил, что церковные певчие (дьяки) пели из Зборника, где были ноты с Текстом (простопением).

– Церковный хор, которым руководите, украшает своим пением не только богослужения собора непосредственно в воскресные и праздничные дни, но и выступает с концертными программами …

– Мы обычно участвуем в богослужениях в основном в соборе, но бывают и выезды на приглашение в других храмов и монастырей как Мукачевской епархии, так и Хустской (в Закарпатской области две епархии), а также других областей страны.

Наш владыка Феодор, архиепископ Мукачевский и Ужгородский, еще будучи архимандритом и духовником Мукачевского Свято-Николаевского женского монастыря, ежегодно приглашал наш хор на праздник Успения Божией Матери, и наше присутствие должно было быть обязательным. С тех пор он полюбил наш хор, как любит и теперь. Очень хорошо, что мы все имеем такого владыку. Он поддерживает проведение Рождественских концертов, участие в котором принимают и молодежь, дети.

В свое время мы с коллективом имели поездки и заграницу, в частности посещали Венгрию, Словакию, Польшу, Германию, Францию. Нам выпала честь представлять Украину в Польше на всемирном фестивале православной церковной музыки. Тогда на сцене выступали известные митрополичьи хоры из России, Молдовы и нам удалось стать лауреатами лучшей духовной музыки и исполнения.

Ну, и ежегодно, хор участвует в Рождественском епархиальном концерте.

– Кстати, чем планируете порадовать посетителей нынешнего Рождественского концерта, который состоится 10 января?

– Мы каждый год готовим для выступления что-то новое. Теперь попробуем выполнить концерт композитора Михаила Строкина «Радуются все Ангелы». По продолжительности он не длинный, не более пяти минут, но малоизвестный общественности. Также будем его выполнять на всенощном богослужении в соборе. Ну, и, конечно, для аудитории представим интересные колядки.

– На официальном сайте кафедрального собора для ознакомления представлены аудиозаписи колядок, которые выполняет ваш хор …

– Там в основном предоставлены закарпатские колядки, песня Рождественского канона, в Карпато-русском напеве «Христос рождается» и др. В то же время есть колядки, компонированные известными композиторы, такие как С. Мартон, С.Людкевич. Песнопения в их обработке близкие к нашему восприятию и хорошо слушаются. Представлен также нотный материал, который не всегда можно найти. Все для удобства тех, кто хочет узнать и изучить наши закарпатские колядки.

– Отец Феодор, если к личному, что считаете своей жизненной миссией?

– В жизни придерживаюсь принципа: если не я, то кто? Иногда говорят, что сердце человека имеет составные части, так вот в моем сердце основную часть занимает церковный хор и вообще духовная музыка. Другая составляющая это Закарпатский народный хор, которому отдал всю сознательную жизнь. У нас всех награда будет одна – на Небе, а земные награды ничего не стоят. Убежден, если Бог дал тебе талант, то, в первую очередь, надо идти в церковь, чтобы поблагодарить Его за награду таким талантом.

Если бы Бог даст мне здоровья, сил и крепости, то планирую издать сборник с местными напевами, адаптированными и проверенными нашим хором.

 – В течение жизни вам сопутствует надежная помощница, которая дает возможность сполна отдавать себя любимому делу и помогает вам в служении – это ваша матушка Елена …

– Да, действительно, я ее называю помощницей, потому что постоянно занят, а она создает дома все условия для моей творческой натуры. Матушка помогает мне во всем. Я иногда шучу: когда в хоре все хорошо, то это заслуга регента, а когда плохо – кто виноват? Матушка (смеется – Авт.).

– С какими пожеланиями вы могли бы обратиться к читателям накануне рождественско-новогодних праздников …

– Хочу всех поздравить с наступающим праздником Рождества Христова, одним из самых важных праздников. Колядуйте в эти дни и приучайте к этому своих детей, потому, что это отразится на их дальнейшей жизни. К сожалению, ощутима потеря традиции колядок по другим регионам страны. Это касается и некоторых стран зарубежья. К примеру, в Германии, Франции, которые мы посещали с выступлениями, и колядки, и народные песнопения почти утраченными. Поэтому нашим долгом является хранить это тысячелетнее достояние как глоток свежего воздуха. И, конечно же, в искреннем колядовании славить Рождение Спасителя мира.

Протодиакон Феодор Копинец

Родился 23 декабря 1954 в с. Билки Иршавского района. Окончил музыкальную школу, Ужгородское государственное музыкальное училище, Киевский институт культуры. По специальности дирижер, вокалист. В 2004 г.. Защитил докторскую диссертацию на тему: «Церковное пение на Закарпатье от единогласия к хоровому пению». В свое время преподавал дисциплину «Церковное пение» в УУБА. Работает в Закарпатском народном хоре. В 2010 г.. Принял диаконскую хиротонию. Священнослужитель и регент хора Ужгородского кафедрального Свято-Крестовоздвиженского православного собора. Доктор искусствоведения, заслуженный артист Украины, лауреат областной премии имени Дезидерия Задора. Женат.

Плоды творчества протодиякона Федора Копинця колядки «Новая радость стала», «Три славные цари», «Не плачь Рахиль», «Небо и земля», «В Вифлееме новина»; духовные песни: «Под Крест Твой стану», «Страдальна Мати»;

гармонизации карпаторусских богослужебных песнопений: «Единородный Сыне», «Отче наш», «Достойно есть»;

Евхаристический и Пасхальный каноны и др.

Феодор Копинец издал:

– «Сборник закарпатских богослужебных песнопений в гармонизации Ф. Копинця». – Ужгород, 1994

– «Богородичные песни» / запись текстов и мелодий И.В. Хланта, расшифровка мелодий Ф. И. Копинця. ОАО «Патент», 2003 г.

– «Покаяние и похоронные песни» / запись текстов и мелодий И.В. Хланта, расшифровка мелодий Ф. И. Копинця. ОАО «Патент», 2007

– «Пойте Богу нашему, пойте» / запись текстов и мелодий И.В. Хланта, расшифровка мелодий Ф. И. Копинця. ОАО «Патент», 2003 г.

– Словарь церковно-певчих терминов: учебное пособие / Копинец Ф.И. .; Издательский отдел УУБА-КАУ, – Ужгород; ТВД «Патент», 2014

 

Колядка “В Вифлееми новина” у исполнении хора Ужгородского Свято-Хрестовоздвиженского Кафедрального православного собора, в обр. протод.Феодора Копинца:

Файл колядки у форматі “.mus”, для програми FINALE
В В_флеєм_16
Прослушать, посмотреть и скачать все Рождественские песнопения (песнопения\mp3, ноты\ jpg, + mus\файл (Finale) можна на сайте Ужгородского Свято-Хрестовоздвиженского кафедрального собора https://ungsobor.church.ua

Ольга ПАЛОШ, специально для ungsobor.church.ua

«Колядки це богослов’я у музиці й слові»

ung_sobor_koladki

Наближається довгождане і таке улюблене свято – Різдво Христове. Після дня святого Миколая-Чудотворця, як правило, розпочинається період активної підготовки до коляд, які є невід’ємною складовою різдвяних свят. Тож перебуваючи в періоді посту не гаймо дарма часу, а використовуймо його для славослів’я Новонародженого Богомладенця. Адже вивчення колядок справа не тільки пізнавальна, а й корисна для душі.

На тему різдвяних піснеспівів православного Закарпаття ми вирішити поспілкуватися із протодияконом Феодором Копинцем – регентом хору Ужгородського кафедрального Свято-Хрестовоздвиженського православного собору, доктором мистецтвознавства, заслуженим артистом України.

– Отче Феодоре, наш край славиться своїми давніми звичаями щодо святкування циклу різдвяно-новорічних свят. Серед іншого це й масові колядування, виступи бетлегемів та представлення різних святкових сценок…

– В Україні загалом, і на Закарпатті зокрема різдвяні коляди і пов’язані з цим традиції стали найбільш розповсюдженими після христинізації Київської Русі. Ті колядки, що збереглися на Закарпатті мають дуже давню історію, бо передавалися із покоління в покоління дідами, батьками, відтак дійшли до нас у первинному вигляді. Нелегкі часи радянських років не змогли позначитися на дотриманні благочестивих канонів нашими людьми. Особливо у сільській місцевості, рідше у містах, існувала, та й існує навіть до тепер, така традиція, що за Святу вечерю 6-го січня не сідають, допоки в хату не приходить перший колядник. Заведено ще й те, аби це був хлопчик молодшого віку, доросліші юнаки і дівчата ходили вже в наступні дні. Не обходиться, звісно, і без колядувань під час зустрічей рідних, близьких, які цілими сім’ями ходять один до одного. Ну і, звичайно, закарпатці як побожні люди обов’язково йдуть на Всенічне бдіння і Літургію до храмів, де колядуючи прославляють Спасителя Христа.

Колядують же в кожному районі і селі по-своєму, зважаючи на традиції. Також характерними для Закарпаття є бетлегеми, які виступають у селах за сценаріями із різними дійовими особами.

– Отче, ви займаєтеся обробкою і гармонізацією в основному місцевих закарпатських колядок і богослужбових пісень. Тож, які можете виокремити характерні ознаки різдвяних піснеспівів православного Закарпаття, зокрема і Ужгорода?

– Ми на Закарпатті спокінвіку маємо старі місцеві напіви, дуже оригінальні та неповторні. Вони характерні лише для території Закарпаття. Працюючи з цим матеріалом, екпериментуючи, я побачив, що у хорі ті напіви звучать зовсім по-іншому, це стосується і колядок.

Якщо звернути увагу, то коли хор виконує колядку в храмі, достатньо нам тільки розпочати, як підключається уся церква і вмить колядує, так як прийнято у народі. Тому там інших варіацій, крім народних не виконаєш.

Ось ця традиція, коли співає хор чи дяк і у голос співає вся церква є особливо характерною для наших закарпатських сіл і подеколи міст. Цей феномен є і в кафедральному соборі Ужгорода – співає наш хор і всі люди. Думаю, кращого варіанту безпосередньої участі в богослужінні немає. Прихожани слухають виконання хору під час Літургії не як концерт, а самі усвідомлено співають і моляться. Самі прихожани полюбляють казати: «Ми прийшли не слухати Літургію, а брати в ній участь». Це насправді важлива річ.

– Мабуть, ще однією важливою справою є і привчання підростаючого покоління до коляд?

– Значення вивчення колядок є особливо потрібним для молоді і дітей. Їм уже не треба буде розповідати чи заставляти читати, де Іісус народився і т. д., бо вони через саму колядку у доступній формі, часом казковій, сприймуть інформацію.

Різдвяні піснеспіви торжественні та святкові. Через колядки і діти, і дорослі прославляють Різдво Христове. Знаєте, по колядках можна вивчати богослов’я, адже в них описано історичні моменти, які були, де Христос народився, із якого кореня Давидова, як прийшли на поклін троє царів. Тому колядки десь можна назвати богослов’ям у слові і музиці.

– Ось уже 23 роки, як ви керуєте церковним хором Ужгородського кафедрального Свято-Хрестовоздвиженського православного собору. За цей період колектив набув авторитету…

– Ми з настоятелем собору о. Димитрієм Сидором разом організували хор, який на сьогодні є майже професійним, тому що до нього входять як професійні співаки, так і любителі церковної музики. У 1992 році, на престольне свято Воздвиження Хреста Господнього, відбулася перша Літургія, яку супроводжувало виконання нашого хору.

На початку люди дуже дивувалися, хто це співає в храмі, але полюбили хор і прийняли саме за те, що ми почали співати простими зрозумілими напівами. Видно Сам Бог підказував, як треба все робити.

– Який склад хору на тепер?

– Різноманітний, приблизно до нього входить 20 людей. Я стараюся залучати людей різного віку. Десь п’ятеро осіб співає в хорі з найпершого складу, колектив постійно поповнюється молоддю. Дуже часто до мене підходять батьки з дітьми, які мають велике бажання співати. Звісно, пояснюю, що хор не дитячий, майже професійний, але все ж дозволяю ставати поряд зі співаками хору і не забороняю підспівувати. З подібної практики залучання дітей до хору маємо добрі плоди: з декотрих дітей вийшли чудові співаки, які тепер є моїми помічниками.

Для того, щоб колектив далі успішно функціонував повинно бути і молоде, і старше покоління. Кажу з досвіду: в церковному хорі не кожен професіонал зможе співати через особисті причини, адже дехто не звик до церковного життя. Цей вид діяльності потрібно любити.

А дітей треба обов’язково долучати до церковного життя і співу. Мене ж моя мама так само, маленьким хлопчиком за ручку привела до храму, а дідик Федір, біля якого я сидів на лавиці, привчав своїм прикладом. Ось так і зростав, тому тепер бачу, що нічого мимо просто не проходить, все залишає слід, дає вплив. Адже, ще у ті часи, я побачив і запам’ятав, що церковні дяки співали зі Зборника, де були ноти з простопінням.

– Церковний хор, яким керуєте, прикрашає своїм співом не тільки богослужіння собору безпосередньо в недільні і святкові дні, а й виступає з концертними програмами…

– Ми зазвичай, беремо участь в богослужіннях в основному в соборі, але бувають і виїзди на запрошення до інших храмів і монастирів як Мукачівської єпархії, так і Хустської, а також інших областей країни.

Наш владика Феодор, архієпископ Мукачівський і Ужгородський, ще будучи архімандритом та духівником Мукачівського Свято-Миколаївського жіночого монастиря, щороку запрошував наш хор на свято Успіння Божої Матері, і наша присутність мала бути обов’язковою. Ще відтоді він полюбив наш хор, як любить і тепер. Дуже добре, що ми усі маємо такого владику. Він підтримує проведення Різдвяних концертів, участь в якому беруть і молодь, діти.

Свого часу ми з колективом мали поїздки і до закордону, зокрема відвідували Угорщину, Словаччину, Польщу, Німеччину, Францію. Нам випала честь представляти Україну у Польщі на всесвітньовідомому фестивалі православної церковної музики. Тоді на сцені виступали відомі митрополичі хори з Росії, Молдови і нам вдалось стати лауреатами кращої духовної музики і виконання.

Ну, і щорічно, хор бере участь в Різдвяному єпархіальному концерті.

– До речі, чим плануєте порадувати відвідувачів цьогорічного Різдвяного концерту, який відбудеться 10 січня?

– Ми кожного року готуємо для виступу щось нове. Тепер спробуємо виконати концерт композитора Михайла Строкіна «Радуються всі Ангели». За тривалістю він не довгий, не більше п’яти хвилин, але маловідомий загалу. Також будемо його виконувати на Всенічному богослужінні у соборі. Ну, і, звичайно, для аудиторії представимо цікаві колядки.

– На офіційному веб-сайті кафедрального собору для ознайомлення представлені аудіозаписи колядок, які виконує ваш хор…

– У записах в основному є закарпатські колядки, пісня рождественського канону, у Карпато-руському напіві «Христос рождається» та ін. Водночас є такі колядки, які робили і відомі композитори, такі як С. Мартон, С.Людкевич. Піснеспіви у їхній обробці близькі до нашого сприйняття і добре слухаються. Представлений також нотний матеріал, який не завжди можна знайти. Усе задля зручності тих, хто хоче дізнатися і вивчити закарпатські колядки.

– Отець Феодор, якщо до особистого, що вважаєте своєю життєвою місією?

– По життю крокую за таким принципом: якщо не я, то хто? Деколи кажуть, що серце має певні поділки, так от у моєму серці основну поділку займає церковний хор і взагалі духовна музика. Інша складова це Закарпатський народний хор, якому віддав усе свідоме життя. У нас усіх нагорода буде одна – на Небі, а земні нагороди нічого не вартують. Переконаний, якщо Бог дав тобі талант, то, в першу чергу, треба йти до церкви, аби подякувати Йому за нагороду таким талантом.

Якщо би Бог дав мені здоров’я, сил і кріпості, то маю в планах видати збірник з місцевими напівами, адаптованими і перевіреними нашим хором.

– Протягом життя вас супроводжує надійна помічниця, яка дає можливість сповна віддавати себе улюбленій справі і допомагає вам у служінні – нею є ваша матушка Олена…

– Так, справді, я її називаю помічницею, бо постійно зайнятий, а вона створює вдома усі умови для моєї творчої натури. Матушка допомагає мені у всьому. Я іноді жартую: коли в хорі все добре, то це заслуга регента, а коли погано – хто винний? Матушка (сміється – Авт.).

– З якими побажаннями ви могли б звернутися до читачів напередодні різдвяно-новорічних свят…

– Хочу усіх привітати із наступаючим святом Різдва Христового, одним із найшанованіших свят. Колядуйте в ці дні і привчайте до цього своїх дітей, бо це відкладеться на їхньому подальшому житті. На жаль, відчутною є втрата традиції коляд по інших регіонах країни. Це стосується і деяких країн зарубіжжя. До прикладу, у Німеччині, Франції, які ми відвідували з виступами, і колядки, і народні піснеспіви є майже втраченими. Тому нашим обовязком є берегти це тисячолітнє надбання як ковток свіжого повітря. І, звісно ж, через щире колядування славити Народження Спасителя світу.

Протодиякон Феодор Копинець

Народився 23 грудня 1954 р. в с. Білки Іршавського району. Закінчив музичну школу, Ужгородське державне музичне училище, Київський інститут культури. За фахом диригент, вокаліст. У 2004 р. захистив докторську дисертацію на тему: «Церковний спів на Закарпатті: від одноголосся до хорового співу». Свого часу викладав дисципліну «Церковний спів» в УУБА. Працює в Закарпатському народному хорі. У 2010 р. прийняв дияконську хіротонію. Священнослужитель і регент хору Ужгородського кафедрального Свято-Хрестовоздвиженського православного собору. Доктор мистецтвознавства, заслужений артист України, лауреат обласної премії імені Дезидерія Задора. Одружений.

В творчому доробку Федора Копинця колядки: «Нова радість стала», «Три славнії царі», «Не плач Рахіле», «Небо і земля», «В Віфлеємі новина»; духовні пісні: «Под Хрест Твій стану», «Страдальна Мати»;

гармонізації карпаторуських богослужбових піснеспівів: «Єдинородний Сине», «Отче наш», «Достойно єсть»;

Євхаристичний і Пасхальний канони та ін.

Видавнича діяльність:

– «Збірник закарпатських богослужбових піснеспівів в гармонізації Ф. Копинця». – Ужгород, 1994 р.

– «Богородичні пісні» / запис текстів і мелодій І.В. Хланта, розшифровка мелодій Ф. І. Копинця. ВАТ «Патент», 2003 р.

– «Покаянні та похоронні пісні» / запис текстів і мелодій І.В. Хланта, розшифровка мелодій Ф. І. Копинця. ВАТ «Патент», 2007 р.

– «Співайте Богові нашому, співайте» / запис текстів і мелодій І.В. Хланта, розшифровка мелодій Ф. І. Копинця. ВАТ «Патент», 2003 р.

– Словник церковно-півчих термінів: навчальний посібник / Копинець Ф.І.; Видавничий відділ УУБА–КаУ, – Ужгород; ТВД «Патент», 2014 р.

Колядка “В Віфлеємі новина” у виконанні хору Ужгородьского Свято-Хрестовоздвиженського Кафедрального православного собору, в обр. протод.Феодора Копинця:

Файл колядки у форматі “.mus”, для програми FINALE
В В_флеєм_16
Прослухати, переглянути та завантажити усі Різдвяні піснеспіви (спів\mp3, ноти\ jpg, + mus\файл (Finale) мож на сайті Ужгородського Свято-Хрестовоздвиженського кафедрального собору https://ungsobor.church.ua

Ольга ПАЛОШ, спеціально для ungsobor.church.ua

Тайна нам ся явила (ноты, mp3, jpg, mus) – хор Ужгородского Свято-Хрестовоздвиженского Кафедрального православного собора

“Тайна нам ся явила”, обр. С. Людневича:


Файл колядки в формате “.mus” для программы FINALE
Тайна нам ся Л.

Возвеселімся всі разом нині (ноты, mp3, jpg, mus) – хор Ужгородского Свято-Хрестовоздвиженского Кафедрального православного собора

“Возвеселімся всі разом нині”, обр. С. Людневича:


Файл колядки в формате “.mus” для программы FINALE
Возвесел_мся Л.

Бог предвічний (ноты, mp3, jpg, mus) – хор Ужгородского Свято-Хрестовоздвиженского Кафедрального православного собора

“Бог предвічний”, обр. С. Людневича:


Файл колядки в формате “.mus” для программы FINALE
Бог предв_чнмй Л.

Всяческая днесь радости (ноты, mp3, jpg, mus) – хор Ужгородского Свято-Хрестовоздвиженского Кафедрального православного собора

“Всяческая днесь радости”, муз. С. Людневича:


Файл колядки в формате “.mus” для программы FINALE
Всяческая днесь 1_22
Всяческая днесь 2_22

В Віфлеємі новина (ноты, mp3, jpg, mus) – хор Ужгородского Свято-Хрестовоздвиженского Кафедрального православного собора

“В Віфлеємі новина”, в обр. протод.Феодора Копинця:


Файл колядки в формате “.mus” для программы FINALE
В В_флеєм_16

Дивная новина (ноты, mp3, jpg, mus) – хор Ужгородского Свято-Хрестовоздвиженского Кафедрального православного собора

“Дивная новина”, в обр. С. Мартона:


Файл колядки в формате “.mus” для программы FINALE
Дивная новина М._22

Небо і земля (ноты, mp3, jpg, mus) – хор Ужгородского Свято-Хрестовоздвиженского Кафедрального православного собора

“Небо і земля”, в обр. протод.Феодора Копинця:


Файл колядки в формате “.mus” для программы FINALE
Небо _ земля 1_22

Засіяв над сонцем – (ноты, mp3, jpg, mus) – хор Ужгородского Свято-Хрестовоздвиженского Кафедрального православного собора

“Засіяв над сонцем”, в обр. С. Мартона:


Файл колядки в формате “.mus” для программы FINALE
Зас_яв над сонцем 1